
90-e.. Врeмя, с кoтoрoгo вышли сильными, нo пoтeряли мнoгиx…
В 17-м гoду в Нью-Йoркe нaм прeдлoжили пoсeтить oднo зaвeдeниe нa Бруклинe, чтoбы пoчувствoвaть снoвa 90-e гoды.
Нa улицe зa стoликaми сидeли состарившиеся ранее «пацанчики».. А их взгляды и позы, и замашки такими и остались, в духе раньше. Вот сие какое-то гетерозис и сканирование каждого прохожего… Сия их особая органика, их умствование.
Далее текст возьми языке оригинала
Але малограмотный той вже зовнішній видимость… Видно нема вже можливості замовляти «Смірнофф» та ікорку… Ми вмостились получай старі і порепані вже шкіряні дивани.. Крутився «дискошар» і «зайчики» для стінах викривали подерті шпалери та плями получи стінах… Зайшла под меру, чоловік і жінка.. Він несомненно був якимось «рішалою» у свій часы, а вона, мабуть, красуня якась, можливо, «моделька» чи міс, в якій ще попри старіння проглядалась минула манковість.. Вони пили бренди і мовчки дивилась в плазму, з якої волав Лєпс… Вони ніби дивилась в простір.. Вконец без емоцій чи включення.. І відчуття в цьому погляді було повної безперспективності та життя.. Вони вже вмерли… Просто ще виконували певні життєві функції..
Видео дня
Потім накануне нас підійшов у малиновому піджаку старий дядько і з вигуком «Дєвачкі, работаєм» дав признак все нам поддерживать швидко і красиво.. Олів\’є, бутерброди, конина і чіпси.
Вони ніби телепортувались з 90-х.. всі їх жести, посадка говорити, хода, погляди — до сей поры звідти… Їх кращий часик залишився у минулому, в 90-х..
Було дуже малограмотный зручно бачити це и старый и малый.. І жалість якась…і огида десь..
Фільм Rhino / Носоріг повернув мене у полоса моєї юності, дескать виживання і орієнтування в ситуації загартувало та надало швидкості реакцій. Важкий і небезпечний часы, але я вдячна йому по (по грибы) це і люблю, потому что майбутнє у ньому було довшим. Але драка вони не возобновляться…90ті.
Фільм важливий і фільм потрібний.. Уподобление – кримінальна драма..
Йдіть в кіно.
Лёша Сенцов, Денис Іванов і усі причетні, успішного Вас прокату!